Декларація Незалежності. Разючі паралелі між Революцією США і війною В Україні

Народні, або національні Еліти. Хто такі?

Ті, хто має достатню культуру, а значить освіту і світогляд, щоб бачити широку картину буття народу в контексті загальносвітової спільноти, а також у відповідності до фундаментальних законів світобудови. Не мають страху виживання, а значить інстинкту гребти все під себе. Висока культура, її цінності, формують потребу і мету лідерів у служінні вищим цінностям. Цінностям, які є більшими, ніж власне тіло і власна вигода. Культура, це не знання. Вона не вивчається. Вона переживається. І перетворюється на досвід. На суть людини. Висока культура – над тваринним рівнем. Низька культура – штам у чашці Петрі.

Дуже сумно спостерігати такі явища, як міністерство культури, жалюгідні спроби навʼязати ідеологічні штампи. Бо культура починається з дитини. Дитячі казочки, принципи життя, навички поведінки, практики, тілесні і духовні, які передаються з самого малечку. Дитина еліти отримує шалену, неймовірну кількість свідомої уваги і любові. Тому має більші можливості стати елітою. Дитя сімʼї, яка мусить боротися за виживання – значно менш імовірно. Увагу цій дитині приділяє вулиця, в кращому випадку – гармонійна природа довкілля. Дитя хлібороба може бути прекрасною людиною, але до рівня еліти потрібні покоління. Радянська система втілила мрію про елітність простого люду, породивши страшного суспільного монстра і цілі покоління психологічно незрілих народних мас. Згадайте: «Ти шо – самий вумний? Тобі більше всіх треба?»

На дітях сучасних успішних людей природа часто відпочиває. Ці нещасні діти позбавлені уваги і любові батьків, відданих бізнесу. Незважаючи на багатство, ці діти фактично мусять виживати, бо відчуття любові важко купити за гроші. Саме тому в сучасному бізнесовому суспільстві також відбулася деградація еліт. Деградація повільніша, трохи іншого типу, ніж у дикунській радянській системі. Але відбулася. Що ми і спостерігаємо.

Успіх революції США

Успіх революції США став можливим лише завдяки здатності еліт побачити загальну картину, усвідомити необхідність об’єднатися навколо цінностей, вищих ніж просто перемога і виживання. Успіх революції США став можливим лише тому, що та початкова спільнота мала в своєму складі представників справжньої еліти. Плантатори, рабовласники. Але люди, чия культура мала вищі цінності. І це дозволило Америці відбутися.

Україна, раз за разом, невпинно продовжує спроби відбутися, починаючи із постординської окупації.

Аналізуючи перебіг визвольної війни в Америці і проголошення незалежності США, звертаю Вашу увагу на армію, уряд і суспільну цінність, яку самі Американці вважають основною. Детально ця війна описана у багатьох джерелах, в тому числі Українською мовою. Та забути про ключову роль еліт було би великою помилкою. Величезною.

Україна невпинно продовжує спроби відбутися. І ще не вмерла.

Чи можливо Україні відбутися? Так. Якщо нові еліти встигнуть сформулювати мету нового суспільства. Про це пишеться окрема стаття.

Українські еліти. Аутсорсинг?

Не маємо часу вирощувати свої еліти з покоління в покоління. З причин, історично відомих. Але в сучасному світі доступні ефективні технології навчання, є технології комунікації, і все більш доступними стають фундаментальні знання про людину та світ. Моя особиста думка — запозичити ключових носіїв, зважитись на роль учня, увімкнути командну роботу у процес творення нового суспільства. Напрямок для нового суспільства відомий. Він мало відрізняється від того, що було проголошено у Декларації незалежності США. А от технологія побудови суспільства вільних людей стали більш доступними. Про технології і прагнемо говорити на цьому сайті та на інших доступних ресурсах. Кавʼярні дикого Заходу^[1] еволюціонували в інтернет-майданчики. Та й кава стала доступнішою.

Поки що Українське суспільство, здебільшого подібне до овець, тупо рухається, куди його женуть сили, як зовнішні, так і внутрішні.  Хто би як не казав, а суверенітет правлячих еліт Україна втратила. І втрачала регулярно. «Якби ми вчились так, як треба, то й мудрість би була своя». Почитайте того вірша Тараса Шевченка із 1845 року. Розлогий діагноз, справедливий рівно (!) 180 років! Нічого, схоже, не змінилося. Ми горді, ми готові гнобити свого ближнього за блага і заради гонору.  Тому знову нами керуватимуть сусіди – від Америки до Британії, віримо, що не москалі. Керуватимуть допоки ми не вкурвимо, що

еліта – це не про владу. Це про вищі людські цінності!

Тригери до звільнення.

Декларація Незалежності США містить перелік причин, з яких населення Америки вирішило скинути тиранію Британії. Британський уряд на чолі з неадекватним Георгом III, спроби поставити військових вище цивільної влади, безкарність британських військових, залежність судової системи від Британії, приїжджа армія чиновників-кровопивців… Комплекс заходів по узурпації влади і насадження тиранії в колоніях.

Маємо дивні паралелі, причому не лише з колишньою метрополією, а з її спадком, який автоматично перейшов до України. Почитайте ось переклад. До болю знайомі симптоми і питання до нашої, не московської влади! Неадекватність лідерів, безкарність державних структур, беззаконня, армія чиновників та силовиків…

В Америці це колись привело до створення новітньої держави вільних людей. До чого це приведе в нас? Стане нам еліт, громадської думки, розуміння мети? Складається враження, що двісті років тому люди були розумнішими. Не всі, але ті, кого висували на лідерів.

Щастя – свята святих революційної доктрини Декларації незалежності

Факт проголошення колишніх британських колоній незалежними суверенними державами (створення США як єдиної федеративної республіки відбудеться з набуттям чинності Конституції 1787 р.) був подією виняткової важливості не лише для самих американців, а й для світу. Проте не менше значення мали й положення Декларації, в яких ішлося про народ, суспільство і державу.

Друга частина Декларації починалася просто й урочисто: «Ми вважаємо самоочевидними такі істини: усіх людей створено рівними і наділено Творцем певними невід’ємними правами, серед яких – право на життя, свободу і прагнення до щастя».

…

Оцінюючи історичне значення документа, американські вчені відзначали важливість положення про «прагнення до щастя».

«Саме ідея про право людини на прагнення до щастя складає святу святих революційної доктрини Декларації незалежності; саме ця ідея, завдяки доданій їй величі, вічної загальної форми робить документ виповненим глибоким змістом і хвилюючим для всіх часів».

(Історія Держави та Права. Мультимедійний посібник Національної академії внутрішніх справ України)

Навіть не знаючи раніше це про аспект революційної доктрини, ми, як редколегія сайту, визнаємо, що прагнення до щастя – найкращий орієнтир для суспільства майбутнього! (прим. ред.)

Оцінка, яку дають американські (не британські) вчені, говорить про те, що США таки мало еліти, виховані на вищих світоглядних цінностях. Хоча ці цінності не стосувалися жінок і рабів, але часи змінилися. Жінки в Україні завжди були незалежними, а ген рабства нам ще належить подолати.

Незалежність була добровільною!

«Революційна армія США під час війни за незалежність була переважно добровільною.

Військова структура, яка відома як Континентальна армія, складалася з добровольців та мобілізованих. Вона не була регулярною армією в сучасному розумінні, оскільки більшість її солдатів були воїнами-добровольцями, які служили на короткий термін або до кінця війни.

Окрім Континентальної армії, під час війни також існували місцеві формування, як-от міліція штатів, які, хоча і були більш організовані, також були переважно добровольчими.

На противагу Континентальній армії та міліції штатів, регулярна армія була постійною структурою, яка існувала до війни за незалежність.»

(Огляд від ШІ Google на запит «революційна армія США регулярна чи добровільна»)

Без регулярної армії перемога була би проблематичною,
але головнокомандувачу Вашингтону вдалося

утримати Конгрес, військо, французів, ополченців й штати в одному руслі на шляху до спільної мети. Вашингтон добровільно пішов у відставку й розпустив армію після перемоги у війні, чим назавжди встановив принцип верховенства цивільних у військових справах. Однак він невтомно повторював, що добре дисциплінований професійний вояк удвічі цінніший за схильного до помилок аматора, і це допомогло подолати ідеологічну недовіру до військових

(Wikipedia)

Початок московсько-української війни освятився небаченим єднанням українського суспільства. Добровольці на фронті, волонтери – в тилу, державний апарат в укриттях і за кордоном. Визвольна армія США була також здебільшого добровольчою. Люди йшли на війну, знаючи, навіщо вони туди йдуть. За свідченнями літературних джерел, довіра до головнокомандувача, Джорджа Вашингтона, була величезною. У нас було як у них. Якийсь час. Потім паралель перетворилася на перпендикуляр. Як індикатор зрілості Української еліти.

Нам також потрібна регулярна, навчена, забезпечена армія. Але маємо армію значною мірою рабського, тобто радянського зразка, а суспільство все більше втрачає відчуття мети і доцільності боротьби за таку державу, бо бізнесові цінності в армії і в уряді, їхня віра в біткоїн, чомусь не надихають суспільство. Це антипаралель. І урок для тих, хто творить злочин, погоджуючись із рабством і рабовласництвом!

Обовʼязок народу – скидати небажаний уряд!

Найважливіше значення мало також положення Декларації про те, що народ не лише має право скинути небажаний для нього уряд, а й за певних обставин зобов’язаний зробити це.

(Історія Держави та Права. Мультимедійний посібник Національної академії внутрішніх справ України)

Революція гідності в Україні також привела до зміни уряду. Але за відсутністю національних еліт, система управління фактично скотилася до олігархії, а точніше до більш примітивного феодалізму. Це сталося тому, що Україна, як держава, як механізм і структура, не має ні мети ні стратегії.

Я особисто вважаю, скидання уряду не має великого сенсу. Потрібна мета. За що боротися, а не проти чого. Є мета – є шанс уряду змінюватися і сприяти змінам. А якщо мети немає – уряд не допоможе. Ніякий. Або ми узгоджуємо свою мету (навіть підказка є), або прямуємо до чужої. Свого розуму як нема, житимемо чужим.

Цей сайт створено, щоб стимулювати дискусію про мету і концепцію оновленої України, яку названо не просто державою, а Республікою. Тут дається не рецепт, а напрямок, у якому варто рухатися. І цікаво, що цей напрямок багато в чому схожий на напрямок ранніх США.

Урядам властиво роззброювати народ. Але елітам США стало пороху й свідомості змінитися! А елітам України?

Перемога Штатів над Англією була поворотним моментом американської революції. Відтоді її керівна сила – буржуазія та великі землевласники прагнули до роззброєння революційної армії. У вересні 1786 р. під керівництвом Даніеля Шейса сталося перше значне збройне повстання американських трудящих. Вони вимагали повного переділу земель та “їх безкоштовного роздавання, докорінної реорганізації судів і адміністративних органів, анулювання державних і приватних боргів. Повстанці знищили в судах боргові розписки бідняків, звільнили з в’язниць боржників. Повстання було жорстоко придушене. Але налякані буржуазія і плантатори зважилися на зміну державного ладу.

Вранці 29 травня 1787 р. в будинку філадельфійського Стейт-хауза зібралися 55 делегатів від 12 штатів. Вони прибули до столиці для того, щоб, за висловом Дж. Вашингтона, «привести революцію до щасливого завершення». Створена для захисту інтересів панівних класів конституція не могла не відображати духу американської революції. Вона стала видатним документом свого часу, закріпила в Сполучених Штатах буржуазно-республіканський лад.

(Історія Держави та Права. Мультимедійний посібник Національної академії внутрішніх справ України)

Оце «…зважилися на зміну державного ладу» не відбулося без делікатного нагадування повсталих американських трудящих.

Сергій Дацюк казав, приклади того, що еліти раптово зважувалися на зміни, в історії є. Чи зважаться наші еліти (маємо, що маємо) на зміни – я не знаю. Якби зважилися – це би зберегло чимало життів, часу і коштів. І це був би реально героїчний вчинок.

І війна би прийшла до щасливого завершення. До завершення старої імперської історії і початку суспільства майбутнього!

1. Подібний інтелектуальний бунт проти найбільш могутньої імперії того часу став можливим через формування такого феномену, як громадська думка. Це коли юристи, вчені та купці збиралися в кав’ярнях обговорити актуальну проблеми політики. Вони там читали друковані газети та дискутували стосовно памфлетів щодо злободенних викликів. (День Незалежності США… АрміяInform)↑