Сергій Дацюк. Здатність країни до змін. Конспект з примітками.

Сергія Дацюка порадив мій друг, управлінець вищої ланки в бізнесі. Підхід Сергія є протилежним по напрямку до нашої редколегії: ми йдемо від фундаментальних знань про людину і світ, він йде, скоріше, від історичної логіки та європейської філософії, яка більше сфокусована на суспільстві та видимих для неї суспільних закономірностях.

Країна^[1] не планує змінюватися!

Ми, українці, не можемо змінитися. Ми націлені не на розвиток, а значить – на смерть (що, до речі, зафіксовано у нашому поточному Гімні, прим. авт.).

Перемога вимагає від нас змінитися! Поразка України в тому, що вона залишається старою. Ми бачимо себе у вічній війні. Україна дуже схожа на Спарту. То була мілітарна олігархія, яка загинула тому, що закінчилися громадяни. При всьому позитиві в телевізорі, громадяни України розбігаються.

Українська еліта бреше своєму народу, ведучи його в нікуди. Парять нам НАТО, яке вже не потрібне й Заходу. Внутрішня пропаганда, телемарафон, підтримує довіру до еліти, що означає шлях в нікуди (бо нам брешуть). Навіть громадянська війна – не найгірший сценарій змін за думкою Дацюка. Україна може розділитися по принципу здатності до змін, бо українці різних груп нездатні домовитися.

Цікаво: духовні лідери відзначають, що кількість людей в Україні, які починають ясно мислити і усвідомлювати себе й оточення, неухильно збільшується. Україна постійно змінюється. Просто це не доходить до владних еліт. Вони, як і деякі представники військових еліт, вважають народ дурним і недалеким. – прим.авт.

Що робити нам^[2]?

Країна не планує змінюватися. Країна, в сенсі більшості населення, хоче повернутися до початкового стану, в минуле. Зміни не плануються. Україна не винна у цій війні. Винні інші. Україна і українці ні за що не відповідають. Увесь світ винен українцям, бо українці за всіх воюють. (Тверда позиція! Відчуття власної правоти – непереборне! – прим. авт.)

В таких умовах нам лишається формулювати доктрини, плани, ідеї. Це дасть поштовх як не нам, то наступникам в нове, а не в старе. Ми робимо з вірою, незважаючи на те, що ця робота здається безглуздою, непотрібною і непрактичною (по факту це – просвітництво – прим. авт.). .

Ця теза добре узгоджується із нашим баченням. Період просвіти. Період формування правильної ідеї суспільства. До речі, Дацюк згадує, що Конституція США (Декларація Незалежності туди ж) була продуктом грандіозних дискусій, які тривали роками. Під лежачий камінь вода не тече: працюємо! – прим авт.

Зміни можливі будь-де і будь-коли! Лише не боятися їх!

Історія знає приклади, коли лідери та еліти змінювалися. Причому обгортка не важлива. Наприклад, Китай примудрився побудувати капіталізм на чолі з Комуністичною партією.

Зеленському надавали пропозиції по змінам. Можливість навчитися і стати рушієм змін. Він обрав інше: герой, який залишився очолювати країну, але не змінився. Класно для його его, класно для громадянина Зеленського, але нищівно для країни і для ролі Президента. По факту, в нашій країні наразі немає еліти.

Можливість змін стосується не лише Президента, але й усіх впливових фігур нашого істеблішменту, включаючи бойових генералів, політичних та громадських діячів – прим. авт.

Помилки і обмеження націоналізму

В прикладах по науці та політиці. Потрібен час для українізації. Сучасні нам фахівці не здатні поміняти мову та термінологію мислення за рік. Це змінюватиметься поступово, з новими поколіннями. Тому варто бути толерантним до того корисного спадку, який нам дістався, хай навіть ворожою мовою і з ворожими науковими авторитетами. (Хоча в науці, напевне, не повинно бути ворогів – прим. авт.)

Про щастя

Дуже цікаво було послухати намагання Сергія описати щастя. І в принципі, не знаючи формального визначення, він вдало описував деякі симптоми. Що мене вразило: дуже розумні люди (а Сергій, безумовно є таким) стається, не цікавляться фундаментальними принципами буття людини. Їх цікавлять більше матеріалістичні сторони. На мою думку, Європейська філософія не сприймається розумними людьми, як щось практичне і я з цим згоден. Європейська філософія є похідною від фундаментальних принципів, до яких розумні люди не бажають прилучатися, бо вони пахнуть релігіями (поганий харч для розуму) і духовними практиками (потребує значного часу і зусиль, та й будеш диваком у колі поважних друзів). Як казав, здається, Садхгуру, філософія – заняття безробітних чоловіків.

Доброю новиною є те, що в Україні і в світі розширюється дискусія, яка поєднує фундаментальні знання про людину (які осягаються через практику, переживання, а не лише умоглядний опис) і плоди раціональних роздумів. Таким чином формується той баланс, який сподівано приведе до практичного оновлення суспільства в цілому, або ж у його окремих групах.

Висновки

1. Бачення Сергія Дацюка сфокусоване на елітах, чи на тому, що зветься зараз елітами і в цьому сенсі він має цілковиту рацію. Фахівці сходяться на тому, що поточні еліти вже не здатні змінитися, принаймні, самостійно.
2. Україна-таки офіційно дивиться в минуле. А той, хто повертається обличчям до свого минулого, автоматично повертається дупою до свого майбутнього. Симптом є. Він видимий. Є з чим працювати.
3. Просвітницька праця, праця вчителів, має сенс і є чи не єдиним засобом дії зараз. Дякую Сергієві. Це вагомий внесок в мотивацію нашої редколегії.

1. Майже очевидно, що Сергій під поняттям Україна має на увазі її правлячу еліту. Бо люди в Україні змінюються. Це очевидно для нас – прим. авт. ↑
2. Нам – це тим, хто проектує та просуває версії майбутньої, оновленої України. ↑