Чому багато українців живуть за рахунок обману й насильства над іншими українцями?

За результатами моїх опитувань більше 60% українців готові наживатися за рахунок крадіжок і пригноблення своїх співвітчизників (!)

Коли друзі з інших країн, ну наприклад США, Німеччина, Австралія, стикаються з українськими реаліями і на власному досвіді знайомляться як працює наша державна система, а також поточними і колишніми державними службовцями, вони гірко розчаровуються в нашому народі і в нашій країні. І їхнє бажання допомагати нам дуже швидко зникає.

Давно колись, ще за совіцьких часів каже мені друг:

• • Піду мабуть у мєнти.
  • Чому ж так?
  • А можна народ пресувати і нормально собі з того жити.

Інший колишній друг – мєнт, після Майдану мені заявив: «чавили вас і чавити будемо».
А совіцький воєнком, ще в часи, коли гребли до Афгану, сказав: «Пайдьош і сдохнєш за савєтскую родіну!»

Був тоді вищий клас і нижчий клас совіцького населення. Дуже влучно сказав Данило Яневський про те, що еліта за радянських часів була в партії та КДБ.

Совіцька система правління базувалася на неймовірному насильстві і страху. Чоловіче населення проходило обов’язкову службу в армії, яка за мізерним винятком була школою рабства і насильства. Були часи, коли населення кілька поколінь просто перебувало у стані виживання, пригнічене совіцькими елітами. Ефемерне майбутнє було лише у еліти. Для виживання люди рвалися у силові та ідеологічні структури. Або співпрацювали з ними для боротьби з опонентами. Раби чавили рабів. Держава була жорстоким експлуататором і природнім ворогом свого народу. Хоча зсередини це видавалося звичним: іншого способу життя люди не бачили.

Україна сильно змінилася зовні з моменту формального отримання незалежності. Але генетичний код виживання ще домінує. Україна ще не вільна. Вона ще совіцька. Є вищий і нижчий класи. Умовна еліта і умовне бидло. І, виглядає, що населення України приймає цей стан речей, як природній. Ще раз повторюю: населення України все ще приймає цей стан речей як природній!

Спробуйте зробити експеримент і побачите: ті, хто живуть за рахунок пригноблення, грабунку своїх співвітчизників (та просто за рахунок грабунку) часто походять із тих доісторичних совіцьких еліт. А є й просто вумні люди, які через державний апарат легко експлуатують отой ще живий ген рабства, який поки що домінує в Україні.

В генотипі, або в історичній свідомості українців ще домінує ген совіцького (а раніше – імперського) рабства. Люди з цим згодні(!!!). І тому мирно сприймають експлуатацію себе і так само природньо вважають експлуатувати ближнього. Я маю на увазі не бізнес, а саме державні явища.

Якось невдовзі після Майдану один дуже високопоставлений держслужбовець іншої країни сказав мені: «Україна стане новою не менше, ніж за п’ятдесят років!» Я натхненно заперечив йому, що за пару років в нас вже буде суспільство мрії! Я прошу пробачення за наїзд і визнаю мудрість того чоловіка.

Впізнаємо наш ген рабства і свідомо позбуваймося його. В кожен момент свого життя!