Цей конспект я зробив із виступів Алакха Ніранджана на Ютубі. Зробив, як сам бачив і даю Вам на розгляд та коментування. Цей текст є просто викладенням тез із мінімальним описом. Я особисто розумію, про що йдеться, але геть не факт, що хтось інший без контексту і знайомства з базовими концепціями прийме цей текст з легкістю. Поки що маємо, що маємо®. Просто читайте і спостерігайте за Вашою реакцією: Цікаво? Важливо? Маячня? Утопія? Що? І позначайте своє відношення у коментарях. Найбільш змістовні (на думку редколегії) коментарі будуть опубліковані, решта – врахована для покращення корисності, цікавості та зрозумілості тексту.

Базові  тексти доповнюємо схематичними ілюстраціями
та тезами для зручності посилання та коментування.

Навіщо?

Обидві війни – маленька 2014 та велика 2022 року поставили перед фактом: рідне суспільство, країна, та й цілий світ, стоять на порозі величезних звершень у мистецтві і науці взаємного знищення. Час, проведений на позиціях зі зброєю в руках, лиш ненадового надає сенсу життю. Що опісля? Те саме. Без майбутнього. Навіщо війна – зрозуміло. Це бійка за ресурси. Але чому війна? Чому інтереси людей так жорстко протиставляються? І ось є ракурс, в якому багато що стає зрозумілим. Не інтереси людей, а інстинкти нашої тваринної частини. А людська частина тим часом спить. Усвідомлення себе, своїх бажань і потреб відсутнє. Є лише страх, прагнення вижити. Цей текст – маленька частинка загального наміру вийти із замкненого кола самознищення. Алакх Ніранджан^[1], дяка йому, змалював і пропхав рецепт через Інтернет. Цей рецепт звуть ведичним, але вже очевидно, що принцип є загальним, не лише ведичним. Поки є ще час, робимо те, що бачимо найважливішим тут і зараз для таких як ми однодумців. Тож, вперед!

Поточний стан суспільства

Багато обману.

Суспільство склалося так, що фактором успіху став обман. Від суспільних структур до ідеології та цінностей людини. Обман породжує страхи. Через страхи нав’язуються шкідливі рішення. Через страх вибирають невідповідних лідерів. Там свій страх, який породжує популізм, соціальний обман, явно несправедливий перерозподіл благ. Неусвідомленість людини – це життя на інстинктах, а значить відсутність здатності до розуміння причини та наслідку, мандри по тих самих граблях, прекрасний матеріал для недружньої маніпуляції будь-ким. За рахунок обману висуваються лідери суспільних груп, обман толерується і практикується суспільством. Обман сам по собі — спотворення бачення реальності, тому довго продовжуватися не може. Уявіть, Ви їдете за кермом авто, лобове скло якого спотворює картину дороги перед Вами. Чи далеко заїдете? Тож через обман лідери суспільних груп будують захист для своїх теплих місць, а не керуючись потребами суспільства.

Результат

Смерть конкуренції у владі: Вибір за квотами а не за здібностями. Непрофесіонали в управлінні породжують некерованість, а далі – смерть демократичних інститутів, деградація свідомості і загалом – нещасне суспільство. Хіба таке лише в Україні?

Основна проблема – світоглядна

Люди не розуміють, що відбувається. Люди не знають, хто вони і навіщо тут.

В цілому світі немає реалізації напрямків

• Світоглядного (куди і навіщо)
• Судового (справедливість)
• Інформаційного (Адекватне сприйняття реальності неможливе)

Куди тепер?

Проблему бачимо. Винних можна призначити. А що далі?
Ми багато знаємо про те, що нас роз’єднує, хто кому недруг, ворог іще із доісторичних часів. Те, що роз’єднує не має майбутнього. Роз’єднаних легко з’їсти. А якщо піти «нетривіально»? Пошукати, що цікавить нас усіх: і чужих і своїх?

Що нас об’єднує?

Всіх, незалежно від національності, віросповідання, мови, місця проживання та виду діяльності. Нас об’єднує бажання бути щасливим. Щастя, то не абстракція і не емоція.

Бути щасливим – як?

Через реалізацію своєї природи, притаманних людині схильностей і прагнень. Якщо знаєш хто ти і нащо ти тут, можеш успішно йти своїм шляхом на практиці. І саме цей процес проходження свого – а не придуманого для тебе кимось – шляху і приводить тебе в стан щастя.

Можливо Вам не подобається таке визначення щастя. Тоді спробуйте власне визначення. Радість, спокій, добробут, безпека, тощо. Все це є компоненти для умов, в яких людина може найкращим способом реалізуватися в цьому світі. І якщо ми говоримо про мету суспільного устрою, то його мета, наша спільна справа – забезпечити умови для реалізації власної природи

Мета та цілі спільної справи, Республіки (Що?).

Забезпечити людям умови для реалізації власної природи, умови, в яких кожна людина розкриває свій потенціал, не шкодячи іншим. Перша умова для цього – свобода.

Свобода.

Свобода у всіх формах: фізична, економічна, совісті та інше. Свобода працює допоки суспільство розвивається, інакше вона перетворюється на фактор деградації. Свобода без відповідальності – фактор деградації суспільства. Створються механізми та інституції, які забезпечують на практиці задекларовані свободи.

Відповідальність (Справедливість).

Відповідальність – це система, яка дає суспільству справедливості. Той фактор балансування свободи, який гармонізує взаємодію у суспільстві. Справедливість — поняття відносне. Кожен прошарок суспільства, кожна вікова категорія людей має свої уявлення про справедливість. Суспільна справедливість має враховувати всі розуміння у балансі таким чином, щоб все суспільство рухалося до вищої мети.

Правда. Ясне бачення реальної ситуації.

В цьому контексті правда – це бачення ситуації такою, якою вона є насправді. Згадаймо, що обман у всіх формах привів наше суспільство до поточного стану. Правила, засоби, які забезпечують всі елементи суспільства правдивою інформацією для адекватного розуміння і прийняття рішень. Ми бачимо, що це непросто. Бо правда часом відсутня навіть у розумінні самих себе. Правда – амбітна мета. І досягнення цієї мети приводить суспільство на принципово новий щабель. Ну звичайно ж, ворогам ми не скажемо правди!

Добробут. Суспільство процвітання.

Збалансоване законодавство. Не утопічний соціалізм, а жива система правил, яка рухає все суспільство до зростання добробуту, утримуючи при цьому свободи його членів. Кожен є співвласником Республіки. Її природніх та набутих ресурсів. Яким чином частка розподіляється думатимуть мудрі люди і виноситимуть на загальний референдум. Якщо людина дійсно відчуває себе співвласником загальної справи, хіба вона не звертатиме увагу на загальний добробут? Перешкодами є душевні хвороби суспільства, такі як страх і жадібність, але на це є свої, досить успішні рецепти.

Бізнес, торгівля, інновації в добробуті — найважливіший фактор суспільного процвітання. Це те, що нас годує. Бізнесмен і працівник бізнесу — так само важливий, як і будь-яка інша суспільна роль. Але енергія бізнесу — в залученні матеріальних бажань, правильному застосуванню почуттів жадібності, змагальності, повʼязаних із ними хитрістю, тощо. Тому цей напрямок вимагає своєї дисципліни, в гармонії із загальною метою суспільства.

Взаємодопомога.

Ми свої в принципі. Не чужі. Всіляко допомагаємо тим, хто через обставини опинився у слабкій позиції. Старі, інваліди, багатодітні, доброчинні ініціативи, і навіть спільне фінансування соціально важливих проектів (знайома ситуація, чи не так?). Взаємодопомога робить із окремих маленьких сил спільну, непереможну силу, спрямовану куди? На щастя. На систему, яка дозволяє кожному максимально розкритися в цьому житті.

Захист. Безпека.

Справжня самореалізація можлива лише в умовах відсутності страху. Система надає всі необхідні види захисту своїм учасникам. Покоління, яке застало совіцький союз, памʼятає безпеку, як товариша майора, каральний орган. Хоча в реалі безпека це і чистота продуктів харчування, і повітря, і захист від цілеспрямованої чорнухи у інформаційному просторі, і захист від втрати житла та здоров’я. Дуже багато видів захисту передбачено в концепції, а як це втілювати – є рецепти і є мудрі люди, які порадять. Ті, чиє покликання – захист. До речі, справжні воїни не бояться втратити життя, але вони більше за інших потребують всіх видів соціального захисту, технічного захисту їхніх життів на полі бою, захисту від чужих людей у своїй команді, тощо.

Територіальна гармонія. Місцева самоорганізація.

Це про те, де кожен з нас живе щодня, про те, з ким стикається, кого знає і може оцінити, кому допомагає і отримує допомогу. Сучасне життя на сильно привʼязане до місця, більше – до кола спілкування. Це теж про місцеву самоорганізацію. Ключ: «я знаю з ким я маю справу». Знаючи це, я можу обрати найкращого на роль керівника, захисника, судді, тощо. Все це починається із кола спілкування. Існують науково обґрунтовані показники по кількостях людей в колах, де кожен знає одне одного. Якщо ми знаємо кожного із свого кола не один день, якщо ми їли з ними пуд солі, нам практично неможливо втюхати персонажів, які шкодитимуть нам і нашій спільноті. Як ми обираємо Президента? По ЗМІ. Ми їх не знаємо особисто і, зрозуміло, адекватно оцінити не можемо. Місцевий рівень має обирати тих, кого дуже добре знає. Знає їх схильності, покликання, людські якості і фахові знання. А вже обрані фахівці утворюють свої власні спільноти, які здатні висувати найкращих на вищі рівні суспільного служіння. І з того виходять системні цілі суспільства.

Системні цілі

• Гармонійне зовнішнє спілкування. Зовнішній світ. Інші країни.
• Гармонійне внутрішнє спілкування. Гармонія в суспільстві, гармонія з природою.
• Механізм обирання найкращих. Місцева спільнота, фахова спільнота, рада.

Як досягти поставлених цілей Республіки? Ключ в першу чергу у людях, відповідних за своїм покликанням до виконання задач. У другу чергу – механізми, системи для досягнення поставлених цілей. Системи – 9 видів влади. Не влади заради влади, а повноважень, делегованих за згодою суспільства тим, кого вважають найбільше підходящими для відповідного виду служіння (не прислужування).

9 видів влади

Територіальна, або місцева влада.

Обрані найкращі (Увага! Термінологія!) Наставник та Лідер-воїн.

• Обидва є найкращими місцевими професіоналами.
• Не піддаються на дезінформацію, популізм та тиск. Виберуть найкращих у вищі Ради.
• Мають безпосереднє знання місцевої ситуації і практичний досвід діяльності.

Роль Наставника: Все, що стосується світогляду. Знання і ідеї про правильне життя громади і досягнення мети Республіки. Вони знають як і навіщо жити. Місцева спільнота заслужено сприймає їх, як наймудріших серед себе. А якщо не сприймає – нічого таких обирати. Наставники служать спільноті через багатий накопичений досвід, набуті знання та уміння, через свою природню, або напрактиковану непривʼязаність до поточних матеріальних проблем. Вони вже там, у вищих світах. Безумовна любов і неосудження – це про них. Але це не романтичність, а майже завжди результат праці над собою. Натхненної праці (щастя), довжиною у все життя.

Роль Лідера-воїна: Втілення принципів, ідеології, ідей наставника, Комунікація з Республікою. Справа у тім, що саме люди зі схильностями воїнів мають найвидатніші лідерські якості і здатні будувати великі соціальні та бізнесові структури. А також присвячувати своє життя захисту таких структур та (найголовніше) ідей та цінностей, якими керується суспільство. Зверніть увагу: всі великі бізнесові структури створені і керуються людьми із характерами лідера-воїна. Чіткість, правила, порядок, відданість ідеалам. А якщо в таку структуру затешеться не воїн, а хтось простіший – самі розумієте, як то виглядяє.

Влада душі. Референдуми.

Влада душі, або поклик душі несе щастя.

Голосують Лише ті, хто здатен прийняти чисте рішення, без привʼязки до власних мух у голові. Бо особисті переживання приведуть до безтолкових рішень. Тому різні питання –різні категорії голосувачів. Наприклад, бідний не може голосувати за податки. За податки голосують ті, хто вже поза податками, наставники.

Влада світогляду

(дещо пізніше. 45 тез щодо світогляду людини майбутнього). Але це Наставники.

Ідеологія і стратегія

Найвищі принципи на рівні цілей та шляхів досягнення. Функція Наставників. Суть їх діяльності – бачення найширших горизонтів і далеких причинно-наслідкових звʼязків. Це досягається мудрістю та практикою фундаментальних знань про людину та суспільство, які не цікаві більшості людей.

Судова влада

Забезпечує справедливість. Функція Наставників. Щоб когось судити потрібно мати мудрість, яка напрацьована життєвим досвідом і наполегливою працею над корекцією власних негативних аспектів.

Контрольно-ревізійна. Чистота інформації

Також наставники. Потрібно вміти відсіяти правду від брехні і сформулювати принципи, які тут і зараз забезпечують такий відсів і зменшують причини брехні. Це також функція Наставників.

Законодавча. Виконавча. Силова

Ці три – природня функція Лідерів-воїнів. Система формування правил для суспільства на основі світоглядних принципів, розрахунки впливів та наслідків, засоби дотримання правил спільнотою та її довіреними управлінцями. Великий шмат задач із захисту спільноти, в тому числі від зловживань довірою. Уявіть собі: законодавча гілка – роль Лідерів-воїнів! Закони – це вже технічне питання. А от принципи, побудовані на глибинних знаннях – царина Наставників.

Знову про функції Наставників та Лідерів-воїнів

Наставники

На найвищому рівні Наставники, висунуті фаховою спільнотою обраних на місцевих рівнях Наставників, формують Вищу Раду Совісті. Ця назва несе глибокий сенс. Гарна тема для обговорення.

Вища Рада Совісті опікується питаннями бачення, стратегії розвитку суспільства; його філософією і цінностями; справедливістю і судженням; істинним баченням ситуації, чистотою інформації. Погодьтеся, коло питань, яке не дуже цікавить звичайну людину, заклопотану більш особистими, практичними питаннями.

Лідери-воїни

На найвищому рівні Лідери-воїни обираються із фахової спільноти Лідерів-воїнів, обраних на місцевих рівнях. Вони формують Центральну Раду (Ну, наприклад. А чому би і ні? Центральних орган управління)

Центральна Рада займається практичним втіленням у життя ідей і настанов, наданих Вищою Радою Совісті. Увага! Не своїх ідей, а ідей Вищої Ради Наставників! Це має дуже і дуже глибокий сенс. Тому, що схильність Лідерів-воїнів до утворення структур у граничних випадках тяжіє до авторитаризму, створення структур заради структур, а потім захист таких структур ціною навіть свого життя. Авторитарні системи військової диктатури – яскравий приклад. Хай би хто і як не захоплювався блискавичними економічними успіхами фашистських диктатур, швидкий матеріальний успіх потім завершувався соціальними катаклізмами. Бо неволя внутрішня, або трансльована через зовнішні війни противна Богові. Чому так? Хіба Лідери-воїни хотіли поганого? Навпаки! Вони віддавали своє життя служінню своїм народам. Але воїн є воїн і його щастя у підкоренні і захисті. Тому має балансуватися силами безумовної любові, яку і уособлюють Наставники.

В результаті

Успіх досягається через утворення принципової структури девʼяти видів влади і наповнення кожної з гілок цієї влади людьми з відповідними якостями, Наставниками та Лідерами-воїнами. Саме ними. Прискіпливо обраними із середовища своїх базових спільнот. Чому девʼяти видів влади? Цей принцип взято із подібності до девʼяти керівних систем Людини згідно ведичних знань (Запрошуємо до обговорення).

А як же інші?

Інші – це бізнесмени, люди, які заробляють собі на життя в чийомусь бізнесі, просто звичайні люди – вони мають безпосереднє відношення до управління в момент обирання найкращих Наставників та Лідерів-воїнів зі свого середовища. І знання про те, кого і як саме потрібно обирати є ключовим для щастя і добробуту звичайних людей. Що кращих ми оберемо, то краще житимемо.

Звичайні люди – гірші за Наставників та Лідерів-воїнів?

Аж ніяк. Звичайними тут звемо людей, сфера зацікавлень і натхнення яких лежить ближче до повсякденних завдань. Вони такі самі розумні, красиві сильні. Але сфера їх інтересів лежить у близькому колі. Інші ж дві категорії нечисленні. Їхнє покликання – служіння суспільству через діяльність, як звичайним людям здається або занадто аскетичною, або занадто жорсткою і самовідданою. Тож там реально нічому заздрити. Ці верстви суспільства мають різні покликання і кайф у житті отримують від різної діяльності. Там просто немає місця заздрощам.

В наших умовах, коли державне управління побудоване на економічній осі, на векторі збагачення, більшість людей заздрять можновладцям. Але в умовах правильно вибудуваних структур і головне – правил, управління є видом специфічного і самовідданого служіння суспільству. Не кожен. Далеко не кожен цього хотітиме. Згадайте, хто хотів у школі відповідати за прибирання класу? Хто хотів йти волонтерити? Хто, кінець-кінцем, хотів йти до війська?

Успіх Республіки лежить не в тому, хто «крутіший» за версією Форбс, а в тому, що люди усвідомлюють, хто вони і від чого вони стають щасливими. Кожен окремо і кожна психо-соціальна (?) група. Суть Республіки в тому, щоб кожна людина і кожна соціальна група відчувала себе захищеною, забезпеченою і при цьому мала свободу діяльності, яка надихає, дає бажання жити і радіти життю. У Форбсі змагаються бізнесмени. А для Лідерів – своя дорога слави і шани!

Що робити ось зараз?

• Чітко розуміти, хто навколо Вас здатен виконувати кожну із базових ролей: Наставника і Лідера-захисника. В цих ролях немає місця бізнесу і торгівлі!
• Розуміти своє справжнє покликання. До чого тяга? ♦ Трансцедентальні знання, ♦ структура і порядок, ♦ бізнес та інновації, ♦ робота і сімʼя. Один із цих напрямків принесе Вам найбільше відчуття щастя. Немає  кращого, чи гіршого загалом. Є напрямок, який кращий саме для Вас!
• Будьте відвертими самі із собою! Забийте  на модні соціальні тренди, рекламу та думку оточення! В той момент, коли Ви самі, в тиші, дослухайтесь до себе: що Вам насправді дає відчуття щастя!

Як дізнатися про поклик своєї душі?

Розуміти, що свою душу можна почути, коли розум вільний від страхів та заморочок. Виходити на природу, дати собі періоди спокою, коли зовнішній світ не тисне. Наприклад, відпустка, ретрит, похід на природу, риболовля, баня. Є більш ефективні і дієві інструменти, як то духовні практики, медитації, вправи із психологічного балансування, ритмічне дихання, спорт, тощо. Коли Ваш розум вільний від питань виживання, страху за життя і добробут, Ви можете відчути – що ж Вам насправді подобається. Не реклама іззовні – що крутіше, що наймодніше у цьому сезоні: бути репером, президентом чи геймером. Слухайте себе. Це не егоїзм. Це дорога до щастя.

Ще раз про практичні кроки.

Перші практичні кроки, які надає Концепція Республіки — просвітницькі.

1. Досягнення розуміння і усвідомлення реальності побудови суспільства на засадах щастя, або самореалізації кожного.
2. Вивчення, розуміння і усвідомлення якостей Наставників та Лідерів-Воїнів, здатність виділяти їх із свого оточення з метою висування на відповідні ролі. А також пошук і розвиток подібних якостей у себе.

Наступні кроки:

1. Формування нової Конституції, фундаментальних правил гри суспільства.
2. Приділення конкретної частки часу та зусиль на участь у суспільній самоорганізації. Тобто, бути активним у відповідних процесах висування, оцінки, відкликання лідерів та інших спільних задачах — від місцевої громади до фахових спільнот.

Коментуйте! Раді Вас чути!

1. Крім Алакха є багато інших вчителів, а також наших українських знавців суспільства, які вірно ставлять діагноз і взаємно підтверджують рецепти нового суспільства. Про них у подальших публікаціях. ↑

Те саме – в картинках