Як iнформаційне перевантаження відображається на людині.

Вступ

Про інформаційне перевантаження кажуть та пишуть зараз дуже багато та з великим натхненням це хайпова тема. Адже це стало справжньою пандемією нашого часу. Багато хто над цим замислюється, дехто з тих хто замислюється робить спроби, щось вирішити. З тих хто робить спроби щось вирішити, терпить фіаско більшість і лише одиниці досягають успіху в питанні інформаційної гігієни та прекрасного самочуття в інформаційному просторі.

Не може виснажена, нервова, та психічно слабка людина (а саме такими ми й стаємо при хронічному перевантаженні інформацією) бути натхненню та творити державу майбутнього. Звичайно, і власне життя також творити  вона не в змозі .

Ми не будемо тут розбирати джерела, через які, людина перевантажується, думаю тут все й так зрозуміло.

То до чого це призводить:

Тут перелічений дуже помірний список проявів.

Фізіологічні прояви:

1. Хронічний стрес.
2. Дофамінове вигорання (яма)
3. Невроз
4. Тривожність
5. Панічні атаки
6. Почуття втоми
7. Безсоння
8. Депресія

Це далеко не все, але я думаю ви зрозуміло до чого я веду.

Психічні та соціальні прояви:

1. Кліпове мислення
2. Втрата справжніх соціальних стосунків.
3. Прокрастинація
4. Втрата часу на щось незначне.
5. Залежність від гаджетів
6. Неможливість довести справу до кінця
7. Слабка воля та дисципліна
8. Заплутаність свідомості.
9. Постійне відчуття страху.

Тут також, це далеко не все, але цього достатньо.

Висновок з цього можна зробити лише один. Це надзвичайно важлива проблема, яку треба обов’язково вирішувати на рівні республіки адже для чого створювати республіку для людей у яких, по правді кажучи, залежність. Вона їм просто ні до чого. Є республіка – добре, немає республіки — також добре, аби був гаджет в руках і не було прямої загрози здоров’ю та життю.

Тобто люди з перевантаженням інформацією дуже пасивні в реальному житті.

Вихід з ситуації.

Питання, а що ж можна зробити прямо тут і зараз кожному, хто задумується про здоров’я нації та своє особисте.

А особисто хочеться нічого в житті не змінювати, але при цьому отримати хоча б невеликий ефект зменшення інформаційного навантаження. А потім вже звичайно коли з’явиться трохи сили та можливості, можна вже й вийти з зони власного комфорту. Тому ми запропонуємо саме таку модель зменшення навантаження: спочатку пасивні методи, потім рефлекторні, потім усвідомлені методи.

Пасивні методи:

• увімкнути “Режим сну” на смартфоні. Це прекрасний метод бачити, що вже досить сидіти в телефоні. Екран стає чорно-білим, та ніхто до тебе не зможе добитися бо включається паралельно режим “не турбувати” – і, якщо встановити обрані контакти, то лише вони зможуть з тобою контактувати.
• сховати іконки соц. мереж та месенджерів на другий екран телефону чи взагалі в якусь теку. Із-за природної ліні, буде лінь заходити туди. Це не сильно, але допоможе.
• налаштувати режим “не турбувати” на певні години в дні, тоді коли потрібна максимальна концентрація. Звичайно, прописати критичні контакти, від яких  потрібно чути дзвінки в налаштування цього режиму.
• Вимкнути звукові та вібросповіщення, а також ті, що спливають в треї чи засвічують екран. Це найефективніший пасивний метод. Як же визначитися, від кого вимкнути, а від кого – ні. Все просто, якщо при вимкненні сповіщень будуть санкції (догана від шефа), зіпсовані відносини (жінка, мама) або ти втратиш щось (гроші, статус, зв’язки) тоді такі сповіщення не треба вимикати.
• Відписатися від непотрібних, груп, каналів, ігор, контактів. Критерій непотрібності можна вирішити самому, але є така думка, що якщо ти не користувався групою чи каналом місяць вони тобі не потрібні. З контактами так не вийде.
• Видалити з гаджета не сильно потрібні програми та ігри.

Рефлекторні методи:

• Це методи засновані на формуванні позитивних звичок. Тобто при їх повторенні до них звикаєш і потім не задумуючись ефективно гасиш перевантаження.
• Визначити на роботі чи вдома кімнату в якій ти без гаджетів, тобто гаджет в таку кімнату просто не заноситься ніколи (наприклад: туалет, ванна, кухня)
• створити постійне місце для гаджету і не таскати його по дому (наприклад: на тумбочці біля ліжка). Як в древності, коли телефони було прив’язані до шнурка.
• Звикнути не користуватися телефоном перед сном за годину, та після пробудження годину. Це важко, але дуже ефективно. Винятком може бути: будильник, годинник.
• Перевіряти повідомлення в певний час доби. Наприклад : кожні три години чи кожні 4 години. Відвести на перевірку та відповіді 15 хв часу.
• Вимкнення гаджетів на певний час на добу або просто не взаємодіяти з гаджетами певний час. Наприклад: одну годину в обід.

Усвідомлені методи:

Це методи, які не звикнеш робити, тут потрібно замислюватися та пам’ятати. Це найефективніші методи, в плані їх впливу на розвантаження психіки та фізіології адже людина їх бажає робити та замислюється про своє майбутнє, іншими словами вони проходять усвідомлено.

• Інформаційна гігієна: усвідомлено вибрати джерела вхідної інформації. Ті джерела, які тебе не ведуть до розвитку та наповнення позитивом — вилучити.
• Вибрати одне або максимум два джерела по новинах, які ти читаєш. Щоб ці джерела були незаангажовані та несли мінімально емоційне навантаження. Незаангажованість дуже важко вичислити, але подачу інформації з мінімальним надривом знайти можна.
• Використовувати гаджети в максимально практичних цілях: для навчання, для роботи.
• Навчитися знімати напругу та стрес не через гаджети, а іншими способами, наприклад виходом чи виїздом на природу, фізичним навантаження, йогою, медитацією, читанням книг, малюванням, писанням щоденника, реальним спілкуванням з друзями, клубами по інтересах офлайн і так далі.

Якість споживання інформації.

За приклад беремо смартфон чи планшет, та якістю інформації вважаємо умовне зниження навантаження на очі, мозок та психіку. Це також важливо для тих, хто вже користується усвідомленими методами інформаційної гігієни.

Порядок навантаження йде від найгіршого до прийнятного.

1. Найгірше для нашої психіки — це короткі відео типу шортс, рілс, тік-ток, особливо якщо це новини або відео, які викликають негативні емоції, наприклад скандал, конфуз або бійка чи війна.

Доречним, що може бути в коротких відео, — це таймлапс природи.

Спробувати бажано взагалі прибрати зі свого життя короткі відео — виняток становлять навчальні відео, присвячені конкретному завданню або навичці.

2. Менш шкідливими для психіки є відео на платформах тривалістю від 3 до 20 хвилин.
Знову ж таки:

– найгіршим варіантом будуть новини і відео, які викликають емоції;
– середній варіант — це розважальні відео;
– прийнятним буде варіант: відео навчання або відео про природу.

3. Дуже бажано, якщо відео мають тривалість більше ніж 20-30 хвилин. Але до них потрібно ще бути готовим, адже ми звикли до коротших відео.
А спрямованість відео та сама, найгірше новини, нормально – навчання і природа.

4. Середнє навантаження створює текстове читання стрічок листування в чатах або підписках, він більш бажаний, ніж перегляди відео на платформах.

5. Більш легкий рівень читання цікавих текстів в чатах і на сайтах. Не листування.

6. Тут знову повертаємося до відео. Це рівень перегляду серіалів (без тривалого вибору, що подивитися).

7. Далі йде рівень перегляду кіно (без тривалого вибору, що подивитися).

8. Самий прийнятний рівень коли використовуються очі це – рівень читання книг в телефоні.

9. Найменш навантаження робить – рівень прослуховування аудіо на телефоні (книга, музика, навчання).

!!!А тепер ще два важливих зауваження.

Перше про відео – не важливо який у нього рівень споживання інформації, якщо у нього кадри довжиною до 3-4 секунд. Це тебе дуже сильно виснажить, навіть якщо там буде озвучена дуже важлива і цікава інформація. Краще вимкнути екран та послухати ту інформацію.

Друге, прискорювати відео – це теж піддавати мозок і психіку дуже великому навантаженню.

Висновок.

Інформаційна гігієна в наш час — надзвичайно важливий процес. Без неї говорити про щастя та світле майбутнє нації чи народу — неможливо.