Кому ми готові делегувати захист наших прав і свобод на третьому році війни?

Сьогодні мав цікаву розмову з рідними й ближніми про вибори. Знайомі по минулих часах думки й штампи. Війна не вчить. Мушу визнати, що піддався емоціям і це зрозумілим чином вилилося в потребу написати бодай яку статтю до нашої спільної теми.

“Президент має бути міцним господарником!” ™ Це переконання йде ще із радянських часів, коли право на господарювання належало лише єдиній і непогрішимій партії. Господарником мав бути Генеральний секретар. Генеральний секретар. Господарником. Решта могла не паритися господарництвом, бо хто парився — їхав у більш прохолодні широти. Напевне, щоб не так парило. Зараз часи у нас начебто і не так щоб дуже радянські, але в таких дискусіях організм починає відчувати знайомий по дитинству стійкий присмак пломбіру по 19 копійок.

Тож панії та панове! Вмощуйтеся зручненько, запарюйте собі кавусі чи чайочку ™дід Свирид, і поміркуймо разом про те, ким має бути Президент.

Головна роль президента нашої країни — що? Цитую Вікіпедію:

У статті 102 Конституції України визначено, що Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Яка роль Президента згідно визначенню у Конституції? Лідер-захисник. Ніякий не господарник. До речі. Крєпкого господарника ми вже мали. Він підгрібав під себе всі інші господарства, щоб стати ще крєпшим господарником. А на поклон хотів піти до російського царя, бо сам не лідер і не захисник, а крєпкий господарник. І нічого йому поганого закинути не можна за великим рахунком: він поводився як господарник. Збирав все, що пливло йому до рук і примножував своє багатство. Саме це і є роллю, покликанням, дґармою господарника. Все чесно. Що обрали, те і отримали.

“Та нє. Президент має бути добрим бізнесменом.” ™ Бо економіка то важливо. Цікава логіка. За нею економіку має будувати Президент, а решта що? Маємо наразі президента — бізнесмена. І парламента — бізнесмена. Що робить бізнесмен? Купує й продає. Робить гроші. Нічого особистого, лише бізнес. Що може продати парламент? Закони, і зрештою, країну. Може й купити. Теоретично. Але то вже про інший парламент та іншого Президента.

В яких умовах господарник-бізнесмен служить загальному благу? Віддаючи якусь частку створеного й набутого на спільні цілі. А щоб це було гармонійно для нього і для всіх, його діяльність регулюється цілою системою законів, які написані, як військові статути, потом і кров’ю. Придивіться до законодавств різних країн. Може я помиляюся, але найбільший шмат системи законів створений саме для них, господарників. Основи добробуту суспільства.

Господарники є основою добробуту суспільства лише тоді, коли їхня діяльність регулюється гармонійною системою правил та законів. А якщо не регулюється, маємо дикий капіталізм, або, скажімо так, корупцію. Бо на посадах захисників сидять бізнесмени.

І, нарешті, “Він підходить, бо нічим себе не заплямував.” ™ Така в нас поки що еволюція критеріїв відбору лідерів цілої нації.

Тому  знову повертаюся до ролі Президента. Це роль лідера — захисника, кшатрійська (посилання) роль. Лідер для народу та лідер у міжнародних стосунках. Захисник прав і свобод, правил життя, записаних, щоб раптом не забути, у Конституції. Та є одне “але”. Всього одне. Всі знають, що напад — найкращий спосіб захисту. І от якщо захисник перетворюється на тюремника, або на агресора, ми отримуємо казарму, військову диктатуру. Піночет, Гітлер, Сталін (за завєтамі дєдушкі Троцького). Вони всі бажали побудувати щось хороше. Лише накладні витрати були зависокі. За версією самих накладних витрат, бо то були мільйони людських життів. Ні хрєна собі політекономіка, правда?

Тому роль лідера — захисника регламентується. Конституцією та законами. Хоча їх, бачу, значно менше, ніж для господарників (останні надимаються від гордості за обсяги законодавчої бази). Дуже цікаво звучить присяга на вірність громадянина США. Що вони обіцяють захищати:

…я буду підтримувати і захищати Конституцію і закони Сполучених Штатів Америки від усіх ворогів, як зовнішніх, так і внутрішніх…

Вони присягають захищати Конституцію та закони, як вищі принципи функціонування суспільства. Помітьте собі: не народ, не Президента, а саме принципи.

Обираючи собі Президента, обирайте того, хто захистить принципи суспільства. В нашій країні, в нашому суспільстві принципи спотворені, Конституція у найважливіших моментах відходить від принципів справедливості і народовладдя, але це все виправиться. Головне, як на мене: обирайте лідера-захисника, який готовий і здатний захищати Ваші права, свободу та справедливість. А економікою зай займаються господарі — бізнесмени. В них це чудово виходить.

P.S. Про назву цієї статті. Весела ферма. Думав спитати, хто є громадяни країни президент якої — природжений фермер? Та чомусь передумав. Бо ж хто із близьких прочитає, хто живе неподалік. А в мене виступ скоро на партзборах…